Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нальотова О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Гринь В. К. Перспективи комбінованого застосування аліскірену і небівололу при гіпертонічній хворобі та можливість їх хімічної взаємодії [Електронний ресурс] / В. К. Гринь, С. М. Лящук, О. С. Нальотова // Клінічна фармація. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2013_17_3_4 Можливість фармакологічного контролю активності симпатоадреналової і ренін-ангіотензинової систем за гіпертонічної хвороби визначає перспективність комбінованого застосування аліскірену і небівололу. Для вирішення питання про можливість комбінованого застосування лікарських засобів необхідно мати відомості про їх можливу хімічну взаємодію або про її відсутність. Взаємодія аліскірену і небівололу, а також їх катіонів не приводить до ковалентного хімічного зв'язування між ними, а закінчується утворенням лабільних комплексів, зв'язаних слабкими міжмолекулярними силами (головним чином, ван-дер-ваальсовими та електростатичними). Такі комплекси легко руйнуються у водному середовищі за звичайних умов, що приводить до суміші вихідних субстанцій. | ||
| 2. |
Нальотова О. С. Переносимість різних варіантів фармакотерапії аліскіреном і небівололом у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / О. С. Нальотова // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2014_18_3_4 Монотерапія аліскіреном (150 - 300 мг/добу) і небівололом (5 - 10 мг/добу) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії забезпечує ефективне зниження показників офісного систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску до нормотонічних значень наприкінці 4 тижня лікування. Використання комбінованої терапії (аліскірен 150 мг/добу + небіволол 5 мг/добу) забезпечує ефективне зниження показників САД і ДАД наприкінці 2 тижня лікування. Продемонстровано, що при проведенні різних варіантів фармакотерапії (аліскірен 150 - 300 мг/добу; небіволол 5 - 10 мг/добу; аліскірен 150 мг/добу + небіволол 5 мг/добу) впродовж 8 тижнів у жодного хворого на ГХ не було її скасування через "незадовільну" переносимість лікування. "Незадовільна" і "задовільна" переносимість лікування не наголошувалася при жодному його варіанті. Однакова кількість хворих у групах оцінювала переносимість лікування на "відмінно" і "добре". Статистично значимої відмінності розподілу значень оцінок хворими переносимості терапії для всіх груп порівняння не виявлено (p >> 0,05). Від 16,3 до 20,0 % хворих із усіх груп впродовж 8 тижнів лікування висловлювали ті або інші скарги. Частота виникнення скарг була незначною - 1 - 2 рази на місяць і практично не збільшувалася впродовж всього лікування. Статистично значущої зміни їх частоти на різних етапах лікування не виявлено (p >> 0,05). У всіх випадках скарги, які висловлювали хворі всіх груп, були наступними: "головний біль", "підвищена стомлюваність", "нудота", "сухий кашель" і "порушення сну". Ці скарги носили періодичний характер і не завдавали незручностей хворим. Випадків необхідності відміни лікування через побічні ефекти ЛЗ не було. Всі скарги, описані хворими, очікувані, оскільки заявлені виробниками як побічні ефекти. В ході проведення дослідження на всі побічні ефекти були заповнені обліково-статистичні форми 137-о і направлені у відділ післяреєстраційного нагляду Державного експертного центру МОЗ України. При проведенні дисперсійного аналізу статистично значущих відмінностей показників не виявлено. Це означає, що всі виявлені зміни носять випадковий, а не закономірний характер, тобто результати належать одній генеральній сукупності. | ||
| 3. | Нальотова О. М. Гіпертонічна хвороба, асоційована з інсулінорезистентністю, підходи до медикаментозної терапії [Електронний ресурс] / О. М. Нальотова // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2014. - Т. 23, № 2. - С. 159-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akiem_2014_23_2_9 Доведено клініко-патогенетичний зв'язок між наявністю інсулінорезнетентності у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії і негативними змінами у них з боку обміну ліпідів, надмірної активації симпато-адреналової та ренін-ангіотензи нової систем, зниженням вазодилатуючої функції ендотелію артерій. Встановлено, що у даного контингенту хворих присутні негативний профіль добового артеріального тиску і вони належать до категорії "Non-dipper" - з недостатнім зниженням артеріального тиску вночі, антропометричні показники вказують на ожиріння І ступеня: якість життя хворих найбільшою мірою страждає за такими категоріями як "соціальне функціонування", "рольові обмеження унаслідок емоційних проблем", а в найменшій мірі - за категоріями: "фізичні болі", "фізичне функціонування". Застосування у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії базисної антигіпертензивної фармакотерапії (периндоприл + кандесартан) разом з комбінацією метформін + тіотриазолін впродовж 16-ти тижнів долає інсулінорсзистентність, що забезпечує покращення стану обміну ліпідів, усунений надмірної активації симпато-адреналової та ренін-нигіотензинової систем і відновлення вазодилатуючої функції ендотелію артерій. Запропонована фармакотерапія забезпечує: досягнення нормотонічнік показників (систолічного артеріального тиск) <140 мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску <90 мм рт.ст.) після двох тижнів лікування, зміну профілю добового артеріального тиску до категорії "Dipper" (з фізіологічним зниженням артеріального тиску вночі) після восьми тижнів лікування, суттєве підвищення показників якості життя хворих після 16-ти тижнів лікування. Фармакотерапія не викликає змін з боку гематологічних показників (вмісту еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, а також швидкості осідання еритроцитів), біохімічних показників (загального білірубіну, креатиніну, лужної фосфатази, аланінамінотрансферази й аспартатамінотрансферази), показників мінерального обміну (вмісту натрію, калію, кальцію і хлору) та переноситься хворими "добре" та "відміно" у 70,8±5,6 % і 20,О±5,0 % випадків відповідно. | ||
| 4. | Нальотова О. С. Ефективність і безпека різних варіантів фармакотерапії аліскіреном і небівололом у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / О. С. Нальотова // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2014. - Т. 23, № 2. - С. 164-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akiem_2014_23_2_10 | ||
| 5. | 
Гринь В. К. Оцінка ризику неефективності та модель прогнозування ефективності різних варіантів фармакотерапії аліскіреном і небівололом у пацієнтів із гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / В. К. Гринь, О. С. Нальотова, В. Г. Гур’янов // Український медичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 123-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_4_27 Встановлено, що монотерапія аліскіреном і небівололом у пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії забезпечує ефективне зниження показників офісного систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску до нормотонічних значень наприкінці 4-го тижня лікування. Застосування комбінованої терапії аліскірен + небіволол забезпечує ефективне зниження цих показників наприкінці 2-го тижня лікування. На базі побудованої математичної моделі встановлено, що ризик неефективності лікування зумовлений трьома факторами: за допомогою методу терапії, початковими значеннями САТ і ДАТ (чутливість моделі становила 74,1 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) 63,1 - 83,2), специфічність - 88,4 % (95 % ДІ 74,9 - 96,1)). Виявлено, що за стандартизації за факторами ризику комбінована терапія аліскірен + небіволол надає можливість знизити ризик неефективності лікування (відношення шансів 0,3 (95 % ДІ 0,1 - 0,9); p = 0,04) у порівнянні з застосуванням монотерапії аліскіреном. | ||
| 6. |
Нальотова О. М. Багатофакторний аналіз прогнозування ефективності різних варіантів фармакотерапії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, асоційованою з інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / О. М. Нальотова // Український медичний часопис. - 2014. - № 5. - С. 139-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_5_35 Антигіпертензивна фармакотерапія (АГФТ) (периндоприл та кандесартан) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії, асоційованою з інсулінорезистентністю, сприяла зниженню систолічного артеріального тиску (АТ) на 19,7 +- 0,8 % і діастолічного АТ на 18,5 +- 1,2 % (p << 0,05); забезпечувала досягнення нормотонічних показників після 4 тиж лікування. Включення метформіну та тіотриазоліну до базисної АГФТ у цих хворих сприяло зниженню систолічного АТ на 21,8 +- 0,9 %, діастолічного АТ на 19,4 +- 1,5 % (p << 0,05); забезпечувало досягнення нормотонічних показників після 2 тиж лікування. За допомогою методу аналізу багатофакторних моделей встановлено, що додавання до базисної АГФТ (периндоприл та кандесартан) метформіну та тіотриазоліну забезпечує максимальну ефективність лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії, асоційованою з інсулінорезистентністю, за сукупністю впливу на показники АТ, обміну вуглеводнів і ліпідів, а також на стан симпатоадреналової та ренін-ангіотензинової систем. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |